Tua Palavra

|Eclesiastés 1:1| Слова Екклезіаста, сина Давидового, царя в Єрусалимі.

|Eclesiastés 1:2| Суєта суєт, сказав Екклезіаст, суєта суєт, — усе суєта!

|Eclesiastés 1:3| Що користи людині від усіх трудів її, якими трудиться вона під сонцем?

|Eclesiastés 1:4| Рід проходить, і рід приходить, а земля перебуває повіки.

|Eclesiastés 1:5| Сходить сонце, і заходить сонце, і поспішає до місця свого, де воно сходить.

|Eclesiastés 1:6| Іде вітер до півдня, і переходить до півночі, кружляє, кружляє на шляху своєму, і повертається вітер на кола свої.

|Eclesiastés 1:7| Всі ріки течуть у море, але море не переповнюється: до того місця, звідки ріки течуть, вони повертаються, щоб знову текти.

|Eclesiastés 1:8| Усі речі — у труді: не може людина переказати всього; не насититься око зором, не наповниться вухо слуханням.

|Eclesiastés 1:9| Що було, те і буде; і що робилося, те і буде робитися, і немає нічого нового під сонцем.

₁₀

|Eclesiastés 1:10| Буває щось, про що говорять: «дивись, ось це нове»; але це було вже у віках, які були раніше за нас.