Tua Palavra

₁₁

|Proverbios 7:11| галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:

₁₂

|Proverbios 7:12| раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.

₁₃

|Proverbios 7:13| І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:

₁₄

|Proverbios 7:14| „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!

₁₅

|Proverbios 7:15| Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!

₁₆

|Proverbios 7:16| Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,

₁₇

|Proverbios 7:17| посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.

₁₈

|Proverbios 7:18| Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!

₁₉

|Proverbios 7:19| Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:

₂₀

|Proverbios 7:20| вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.